- зметати
- зметат, Пр.1. Народити передчасно (про овець, корів, кіз).
-Уця ся зметала.
2. Скинути що-небудь згори.- Прив'юз-єм снопы, треба їх зметати з воза.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
-Уця ся зметала.
- Прив'юз-єм снопы, треба їх зметати з воза.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
зметати — а/ю, а/єш, док., перех., крав. Зшити що небудь великими стібками, готуючи до примірки. •• Змета/ти на живу/ ни/тку зшити як небудь, аби трималося … Український тлумачний словник
зметати — дієслово доконаного виду зшити … Орфографічний словник української мови
зметати — 1. знесці, разбурыць, разламаць; 2. сагнаць, прагнаць, прымусіць пайсці; 3. зняць, скінуць; 4. зваліць, скласці ў адну кучу, састагаваць … Старабеларускі лексікон
зметати — скинути (змеч сьіна з поду) … Лемківський Словничок
зметаний — а, е, крав. Дієприкм. пас. мин. ч. до зметати … Український тлумачний словник
сфастригувати — у/ю, у/єш, док., перех. і без додатка, діал. Зметати … Український тлумачний словник